Щоденник домовика: 12 вересня. Завів новий зошит. Сиджу на холодильнику, пишу. Третя година ночі. Хазяйка жере ковбасу і думає, що її ніхто не бачить. 13 вересня. Кіт линяє. Я чхаю. Хазяйка хреститься. 15 вересня. Читали з котом Камасутру. Ну як читали?.. Ржали з картинок. Але потім багато думали. 16 вересня. Кіт нагадив під ліжком. Питав у нього - навіщо? Каже - саме якось вирвалося. Переживає. Запитує у мене, де можна сховатися на пару днів. 17 вересня. Хазяйчин хахаль поліз за тапочками і вляпався в історію.... Кіт сидів на шафі і робив вигляд, що витирав там пил. Хахаль поліз за ним, наїбнувся і зламав руку. Я від сміху впав разом із люстрою на хазяйку. За календарем - сприятливий день. 19 вересня. Хахаль поки не приходить. Хазяйка налупила тапком кота. Тепер він зі мною не розмовляє. Я-то причому? 20 вересня. Підкинув коту записку з пропозицією миру. Той довго робив вигляд, що вміє читати. У підсумку зжер її і сказав, що згоден. Здається, я його недооцінював. Переховав щоденник. 22 вересня. Рубалися з котом на щовбани в камінь-ножиці-папір. Нецікаво з ним грати. Тому що крім паперу він нічого поставити не може. Тепер лежить на ліжку і скаржиться на головний біль. 23 вересня. Приходив сантехнік. Попросив ключ на шістнадцять. Я йому подав. Що за звичка - непритомніти? 25 вересня. Знову піп, знову кадило. Попросив його сильно не диміти. Він сказав, що раз гроші заплачені, треба потерпіти. Натякнув йому про відкат. Він зробив вигляд, що перестав мене чути. 26 вересня. Сказав коту, що у герані багато вітамінів. Що будеее... 27 вересня. Хазяйка другий день спить зі світлом. Я періодично вимикаю. Заважає... Кожен раз засинаю під молитву. По-моєму, Єсенін краще писав. 28 вересня. Відзначали день народження кота. Пили валеріанку, каталися на шторах, співали пісні. Ввечері сиділи на підвіконні. Кіт ходив по парапету і кричав, що якщо впаде, то ніфіга не буде, тому що у нього дев'ять життів. Таким поганим по п'яні стає... 29 вересня. Хріново... Молока... 30 вересня. Дивилися з котом Animal Planet. Каже, що всі леви тупі качки, тому що сидять на анаболіках. Мені здається, просто заздрить. 2 жовтня. Сказав коту, що якщо сидіти в коробці, реально можна схуднути. Ходжу, ржу... 3 жовтня. Завтра до нас у гості приїжджає хазяйчина мама. Чекаємо... 4 жовтня. Ось і дочекалися. Приїхала мама хазяйки. Зустрічав її хлібом-сіллю. Тобто крихтами на ліжку і сіллю в чаї. Не люблю гостей. Кіт сказав мені, що я — соціофоб. Не сперечаюся. 5 жовтня. Хахаль в гіпсі приходив знайомитися з мамою. Такого нахабства не витримав навіть толерантний кіт. Все-таки насцяв. В черевик. У правий. 6 жовтня. Кіт дістав і від хазяйки і від Зінаїди Захарівни — її мами. Хахаль утримався. Кіт переніс все героїчно. Потім питав у мене — чи схожий він на Жанну Дарк. Звідки він про неї знає? 7 жовтня. Грали з котом у футбол корком від шампанського. Зінаїда Захарівна наступила на нього і влетіла чолом прямо в шафу. Тепер називаємо її Зінедіном Зіданом. Позаочі, звичайно ж. 8 жовтня. Хазяйка скаржилася Зідану на мене. Вона відповіла, що це все маячня і прибрала мою чашку з молоком. Це війна. Карфаген повинен бути зруйнований. 9 жовтня. На екстреному засіданні кіт оголосив себе нейтралітетом. Зрадник! Нічого, сам впораюся. 10 жовтня. Вночі душив бабку. Хоч би хни! Тепер вона ще й хропе, як сивий мерин! 11 жовтня. Сьогодні о другій годині ночі, хазяйка і бабка зіткнулися лобами біля холодильника. Зустріч кишкоблудів на Ельбі, блін! 12 жовтня. Воювати немає настрою. Весь день валявся на ліжку з бабкою, дивився 27 сезон «Поле чудес» на DVD. Ржав з її коментів. 14 жовтня. Міркували з котом про теорію струн. Зійшлися на тому, що на шестиструнці злабати «Восьмикласницю» набагато простіше. 15 жовтня. Включили опалення. Нарешті! Кіт думає, що фільм «Батареї просять вогню» про працівників ЖКГ. 16 жовтня. Сказав коту, що якщо залізти на обідній стіл, то цим він затвердить своє лідерство в квартирі. Той довго сумнівався, але поліз. Хазяйка з'явилася як завжди раптово. Пролітаючи повз мене, він встиг обізвати мене гівном. Два рази. 17 жовтня. Вночі шепотів бабці на вухо, що їй пора додому. Вона встала і пішла пельмені жерти. Жінки... Ніякої логіки... 18 жовтня. Кіт вирішив кинути їсти kitekat. Ходить злий, нервовий. Вночі п'ять разів ходив на балкон, типу в туалет. Kitekat'ом несе за версту. Зірвався, але продовжує стверджувати, що може кинути в будь-який момент. А не кидає, тому що це його заспокоює. 19 жовтня. Здається, бабка збирається додому. Слава Перуну! 20 жовтня. Влаштували бабці проводи. Кіт нагадив (!) їй в калоші. Видати, вона його теж дістала. Бабця не помітила, так і пішла. Навчив кота мочити краба. Гідний вчинок. Прощай, Зінедін! Ти назавжди залишишся в наших серцях! Ми запам'ятаємо тебе такий — в калошах, повних гівна... 22 жовтня. Впустив на хазяйку ікону. Моя миска повернулася на місце. Здається, ми починаємо знаходити спільну мову. 23 жовтня. Сказав коту, що кігті найкраще точаться про м'які меблі. Тепер сидить в замкненій коморі і кричить матюкливі коломийки про Домовиків. До речі, деякі дуже навіть нічого. 24 жовтня. Хахалю зняли гіпс. Приходив сьогодні. Вивчаю анатомію. Пишуть, що дуже легко ламається ключиця. На ній і зупинимося. 25 жовтня. Хазяйка хоче завести собаку. Кіт ссить у всіх сенсах і кутах. Подивимося, хто кого...

Теги других блогов: щоденник домовик кіт